посольський

-а, -е.

Прикм. до посол і посольство. || Власт. послові. Посольська гідність.

••

Посо́льське пра́во — найдавніша галузь міжнародного права; включає принципи і норми, якими встановлюється юридичний статус дипломатичних агентів і дипломатичних представництв і регулюють режим їхньої діяльності.

Посо́льський прика́з іст. — у Росії 16 – початку 18 ст. – центральна державна установа, що відала в основному дипломатичними зносинами з іншими державами, а також здійснювала керівництво такими приказами, як Малоросійський, Смоленський тощо; будинок, де була розміщена ця установа.

Посо́льські кни́ги — звіти про прийоми іноземних посольств і книги записів статейних єпископів в Росії в 15-18 ст.